Методологія
Що потрапляє в архів, звідки беруться джерела і за якими правилами пишуться заголовки.
Оновлено 16 жовтня 2026
Що це
Хронологічний архів публікацій медіа про рішення, скандали й розслідування, повʼязані з владою, обраною в Україні у 2019 році.
До кожного запису — дата, заголовок і посилання на джерело; для більшості записів збережено копію в Інтернет-архіві. Записи згруповані за роками й місяцями. Іншого впорядкування немає: архів не ранжує події за важливістю.
Навіщо
У 2019 році Володимир Зеленський і партія «Слуга народу» отримали найбільший електоральний мандат в історії незалежної України — президентство і монобільшість у парламенті одночасно.
Матеріали про те, як цей мандат реалізовувався, розкидані по сотнях публікацій. Значна частина з них поступово стає недоступною: видання закриваються, змінюють структуру сайтів, видаляють старі матеріали. Архів збирає ці публікації в одному місці й зберігає їхні копії.
Позиція
Це проукраїнська ініціатива. Архів створено з переконання, що підзвітність влади є частиною обороноздатності держави, а не загрозою для неї.
Ця позиція не декларація, вона закладена в правила. Ми не використовуємо матеріали російських медіа та ресурсів, щодо яких є обґрунтовані підозри в поширенні дезінформації. Ми не торкаємося бойових дій, втрат і оборонних операцій. Ми не робимо висновків і не пропонуємо читачеві інтерпретацій.
Архів не має політичної афіліації, не бере участі у виборчих кампаніях, не збирає донатів і не приймає фінансування.
Що потрапляє в архів
Запис створюється, якщо виконано одну з двох умов звʼязку з владою, обраною у 2019 році:
- фігурант — посадовець, призначений після 2019 року, або депутат «Слуги народу»;
- предмет — державні кошти, активи чи рішення органів, сформованих після 2019 року, навіть якщо фігурант є приватною особою.
Не потрапляють справи місцевих чиновників і суддів, які обійняли посади до 2019 року, якщо справа не стосується рішень центральної влади.
Крім того, подія має відповідати всім трьом умовам:
- Стосується дій, рішень або бездіяльності органів влади, сформованих після виборів 2019 року, та посадовців, призначених ними.
- Була опублікована медіа з відомою редакцією або офіційним органом.
- Містить перевірюваний факт, а не оцінку.
Поріг значущості
Архів фіксує фігурантів справ, а не поведінку. Крім звʼязку з владою, подія має відповідати одному з трьох критеріїв:
- процесуальна дія органу — підозра, обшук, запобіжний захід, обвинувальний акт, вирок, закриття провадження;
- журналістське розслідування про зловживання, державні кошти, майно чи декларації — якщо в ньому встановлено конкретного фігуранта. Порівняння цін і моніторинг закупівель без встановленої особи не є подією;
- офіційне рішення влади, яке стало предметом публічної критики, оскарження або мало негативні наслідки. Саме по собі рішення не є подією — потрібна реакція. Сюди ж належить невиконання державою власного зобовʼязання, якщо воно викликало документовану реакцію.
Подія має стосуватися рішення центральної влади. Виконання загального рішення на місцях і локальна реакція на нього не заносяться.
Не є подією: побутові інциденти й ДТП, висловлювання без правових наслідків, виключення з фракції саме по собі, майно чи відпочинок без розслідування щодо походження, конфлікти з журналістами, рутинні призначення й голосування.
Не заносяться справи про діяльність попередньої влади, навіть якщо розслідування ведеться зараз.
Кого називаємо
У записі про дію правоохоронного органу згадується тільки той, чий процесуальний статус підтверджений органом або судом. Не «оточення», не «повʼязані особи», не родичі.
Імʼя зʼявляється в записі, якщо статус саме цієї особи офіційно підтвердив орган, суд або його назвали у відкритому судовому засіданні. Підтвердження може прийти пізніше за подію: тоді імʼя стоїть і в ранніх записах справи. Якщо особу назвали тільки медіа, а офіційного підтвердження так і не було, запис лишається без імені. Офіційною ідентифікацією вважається й унікальна посада, яку назвав орган, наприклад «міністр освіти і науки»: вона вказує на одну людину. Так само рахується поєднання посад, назване органом, якщо воно вказує рівно на одну людину.
У записі про журналістське розслідування підметом є видання, а особа згадується, якщо вона є предметом розслідування. Розслідування виходять раніше за підозри, і архів фіксує сам факт публікації, а не встановлену провину.
Епідемія
Заносяться рішення влади про обмеження чи розміщення, які викликали протест або оскарження; провадження щодо закупівель для медицини; розслідування про кошти, виділені на боротьбу з епідемією.
Не заносяться перебіг епідемії, статистика захворюваності, самі по собі обмеження і суперечки про їхню ефективність.
Що не потрапляє
- Анонімні телеграм-канали та публікації без вказаної редакції.
- Колонки, думки, коментарі експертів, прогнози — усе, де немає факту.
- Дописи посадовців у соцмережах без медійного висвітлення.
- Матеріали російських медіа, а також ресурсів, щодо яких є обґрунтовані підозри в поширенні дезінформації.
- Приватне життя посадовців та їхніх родин, якщо воно не є предметом офіційного провадження.
- Події, що стосуються бойових дій, втрат і оборонних операцій.
Джерела
Кожен запис має щонайменше одне джерело. Якщо йдеться про звинувачення, яке не має офіційного підтвердження від правоохоронного органу чи суду, потрібні два незалежні джерела.
Перевага надається першоджерелу: повідомленню органу, судовому рішенню або оригінальній публікації розслідування, а не переказу в іншому виданні.
Для більшості записів збережено копію сторінки в Інтернет-архіві (Wayback Machine); для решти копію зняти не вдалося (джерело не віддає сторінку роботам або сторінку видалено). Якщо джерело зникне, запис лишається, а копія допомагає перевірити, що саме було опубліковано.
Заголовки
Заголовок запису пишемо ми. Він не копіює заголовок видання.
Головне правило: підметом речення є той, хто вчинив дію або повідомив — орган, суд або видання. Архів не робить тверджень про факт від свого імені.
Міністр отримав хабар
НАБУ повідомило про підозру міністру
Тендер розпиляли
Опубліковано розслідування про закупівлю за завищеними цінами
Решта правил: одне речення, дієслово в минулому часі, без оцінних слів, без знаків оклику, без цитат. Заголовок описує, що сталося або що було повідомлено, і не пояснює, що це означає.
Якщо подію неможливо описати за цим правилом без спотворення змісту — запис не створюється.
Дати
Вказується дата публікації джерела — та, що видна на його сторінці. Якщо видимої дати немає, береться дата публікації з метаданих сторінки. Дата, коли подія сталася за текстом матеріалу, не береться: архів фіксує, коли про подію стало відомо з джерела.
Оновлення та виправлення
Архів оновлюється раз на місяць, наступного місяця за подіями. Записи, які дозрівають пізніше, дописуються у свій місяць заднім числом.
Записи не видаляються. Якщо зʼявляється спростування, закриття провадження або виправдувальний вирок — це додається окремим записом з власною датою. Хронологія залишається повною в обидва боки.
Фактична помилка в записі виправляється після перевірки. Дата правки фіксується у журналі виправлень.
Якщо ви бачите помилку або знаєте про подію, якої тут немає, напишіть: info@zearchive.fyi. Достатньо посилання на джерело.
Відкриті дані
Увесь масив записів доступний як статичний файл /data.json під ліцензією Creative Commons CC0 1.0 Universal. Дані належать суспільству: їх можна вільно завантажувати, аналізувати, створювати дзеркала та використовувати для досліджень без жодних обмежень.
Чого цей архів не робить
Не додає цитат, переказів, коментарів і висновків.
Не веде рейтингів і не рахує «провали». Кількість записів у місяці нічого не доводить: вона залежить від того, скільки писали медіа, а не від того, скільки сталося.
Не встановлює провину. Підозра не є вироком. Публікація запису означає лише те, що вказане джерело опублікувало вказаний матеріал у вказану дату.
Хто це робить
Проєкт ведеться без зазначення авторства.
Ми не збираємо донатів, не продаємо рекламу, не претендуємо на авторство матеріалів, на які посилаємось, і не шукаємо за це подяки. Уся цінність архіву — в джерелах, а не в тих, хто його веде.